-
1 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
-
2 ім'я
с1) nameназивати когось на ім'я — to call ( to address) smb. by name
від імені — on behalf of, in the name of
ім'я даних комп. — data name
ім'я дисковода комп. — drive letter
ім'я файла — file name, filename
2) перен. ( репутація) reputation, renownзаплямувати своє ім'я — to stain ( to ruin) one's reputation ( good name)
людина з іменем — eminent ( well-known) man; a man of repute ( of weight)
3)в ім'я чогось — in the name of, for the sake of
См. также в других словарях:
віровідступник — (людина, що зреклася своєї віри), відступник, боговідступник, ренеґат, дисидент; перевертень, недовірок (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); єретик (людина, що відійшла від догм панівної релігії) … Словник синонімів української мови
тиран — рана, ч. Пр. Жорстока, свавільна людина; деспотична людина, що зловживає своїм впливом, своїм становищем, владою; мучитель … Словник лемківскої говірки
перевертень — тня, ч. 1) міф. За народними повір ями – людина, чаклуванням обернута на тварину або предмет; вовкулак; нечиста сила, що прибрала вигляду кого , чого небудь. 2) Людина, що зрадила свої переконання. 3) діал. Непородиста, нечистокровна тварина;… … Український тлумачний словник
відступник — а, ч. 1) Людина, яка зреклася своїх релігійних переконань. 2) зневажл. Той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів; перевертень, зрадник; апостат, ренегат … Український тлумачний словник
ренегат — а, ч. 1) Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. 2) Людина, яка зреклася своїх релігійних уявлень, свого віросповідання; відступник … Український тлумачний словник
тиран — а, ч. 1) У Стародавній Греції та Стародавньому Римі, а також у містах республіках Італії 13 16 ст. – правитель, що захопив владу силою і керує одноособово. 2) Жорстокий правитель, дії якого ґрунтуються на свавіллі та насильстві; деспот. || перен … Український тлумачний словник
деспот — 1) (жорстокий, свавільний правитель із необмеженою владою), тиран; сатрап (також особа, яка покірно виконує жорстоку волю вищого правителя) 2) (жорстока людина, що зловживає своїм становищем, владою над іншими тощо), тиран; самоволець, своєволець … Словник синонімів української мови
нащадок — дка, ч. 1) Людина стос. до своїх предків. 2) тільки мн. Люди майбутніх поколінь. 3) розм. Про сина, спадкоємця. 4) розм. Майно, яке переходить після смерті його власника іншій особі; спадщина … Український тлумачний словник
пішак — а/, ч. 1) Фігура найнижчої цінності у грі в шахи. 2) перен., розм. Невпливова, незначна або несамостійна людина, яка в своїх діях цілком залежна від волі інших. 3) заст. Давня українська неофіційна земельна одиниця міри від 0,5 до 5 га. 4) зах.… … Український тлумачний словник
стукотій — я/, ч., розм. Неспокійна людина, що набридає своїм стукотінням, шарудінням … Український тлумачний словник
супермен — а, ч. 1) Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина. 2) Чоловік, який якими небудь якостями, достоїнствами перевершує звичайних чоловіків … Український тлумачний словник